Артем Лоік - Джетта

Заправляю свою «Джетту», і їду до тебе,
я везу тобі жилети, тільки не спіши до неба!
Дочекайся мене, друже, я лечу як можу,
знаю, що тобі байдуже, та рятує воля Божа…
Знаю, скажеш знову: слухай, не читай моралі…
Знаю, я пацан зі слова, знаю, ти пацан зі сталі!
Турнікети, тепловізор — все із укриття,
я дарю тобі валізу, — ти дариш мені життя.
Місце зустрічі — Мерефи, вони десь під Харковом,
а снаряди в чистім небі Диявол відхаркував…
Не закінчуються війни, а лише бинти…
В голову мою, як божевільні, скребуться думки…
Чи маєш ти сім’ю… Чи сина… Знаю, маєш пекло…
Хай поруч я стою, та мені до тебе далеко…
Нерівноцінний після — вийде обмін на Сході: